«Я – донька гірників і прагну продовжити родинну традицію, саме тому для навчання обрала «Метінвест Політехніку», — студентка першого курсу напряму «Гірництво» Світлана Висоцька
У першому недержавному гірничо-металургійному університеті «Метінвест Політехніка» триває освітній процес. Майбутні магістри і бакалаври за обраними сучасними інженерно-технічними програмами вже вивчають дисципліни, що допоможуть у здобутті нового фаху або ж у поглибленні знань задля успішного крокування професійним шляхом і заради майбутнього – переможного відновлення та відбудови України. Один з популярних освітніх напрямків – «Гірництво». Чудовим є те, що такий складний, але цікавий фах обирають дівчата. Знайомтесь, Висоцька Світлана – провідний інженер з якості ЦГЗК, а віднині ще й студентка технічного університету «Метінвест Політехніка» за освітньою програмою «Відкрита розробка родовищ». Про мотивацію вступу і вибору освітньої програми, а також перші враження перші враження ми поговорили зі Світланою.
Ви – майбутній магістр з гірництва. А ким мріяли стати і де працюєте зараз?
Перший мій освітній напрямок — металургія. Але по життю вийшло так, що далі свій робочий шлях я пов’язала саме з гірництвом. На даний час працюю у Центральному збагачувальному комбінаті Групи Метінвест фахівцем з якості продукції. Вважаю свою роботу не тільки цікавою, а й відповідальною: ми верифікуємо дані, контролюємо показники якості, навчаємо співробітників новітнім технологіям, що впроваджуються на підприємстві. Дуже люблю свою роботу, захоплююсь світом гірництва і завжди кайфую від того, що роблю!
Чому вирішили обрати саме «Метінвест-Політехніку»? Чим привабив новий університет?
Ніколи не втрачаю можливості вчитися, набути більшої професійності, збагатити себе знаннями. Коли я почула про перший набір до нового технічного університету, вибір пав саме на «Метінвест Політехніку», тому що, працюючи на підприємстві нашої Групи, дуже хочеться вивчитись у вишу, отримати вищу освіту. Більш того, гнучкий графік навчання та ще й запропонована освітня програма саме за моїм напрямом роботи, стали головною перевагою у виборі. І зараз, коли безпекова ситуація у нашому місті доволі складна, є можливість здобувати знання дистанційно.
Освітню програму обрала «Відкрита розробка родовищ» тому що вже кілька років працюю в гірничій промисловості, і ставлю на меті бути фахівцем у цій справі на всі 100%, бо для мене людина, яка не розвивається – то вона не йде вперед і деградує. Я люблю цікавий освітній шлях, маю організаторські здібності, тому йду до мети бути керівником вищої ланки у галузі гірництва!
Які перші враження від навчання? Які сподівання на подальше навчання?
Освітній процес розпочався, і перші враження від навчання чудові: всі лекції змістовні, мають запис, це зручно, якщо з якихось причин пропустив, можна завжди передивитись і уважно законспектувати. Подобається креатив, викладачі фахові, сучасні, цікаво розповідають та мотивують. На мою думку, так і готують сильних, надійних і фахових спеціалістів. Впевнена, що подолаємо труднощі і крок за кроком досягнем мети, отримаємо знання від лідерів галузі, які поділяться з нами досвідом. Ми обов’язково відбудуємо нашу квітучу Україну, а додаткові знання нам у цьому допоможуть!
Чи зручний для Вас такий формат, який є наразі – дистанційна освіта? Коли буде практика, готові їхати на виробництво?
Я доросла людина і самостійно зробила вибір, я полюбляю поїздки – тому не проти відряджень на виробництва інших міст і навіть держав. Бути активною, не втрачати жодної можливості – це моє життєве кредо. Стосовно дистанційного навчання, мене це сковує, бо я людина, яка любить живе спілкування, мені важливо бачити емоції і очі. Але! Хочу зауважити, в цей наразі тяжкий час, пов’язаний з повномасштабною війною у моїй країні, я впевнена, що дистанційне навчання – це перевага, це супер-зручно, я радію нагоді здобувати вищу освіту.
Плануєте і далі пов’язати своє життя з гірництвом та Україною?
Звісно що так, я в таких питаннях консерватор. Люблю стабільність в роботі, безмежно люблю нашу країну. Війна принесла багато тяжких випробувань. Надважким для мене було рішення, коли моя доросла донька виїхала за межі держави. Моє серце крається, що я не бачу рідної дитини.
Але для себе особисто я прийняла важливе рішення: я Українка, я цим пишаюсь, я залишаюсь! Це мій дім, я донька гірників, тому я не можу не пов’язати свій шлях з гірництвом. Вчимось далі, перемагаємо і все буде Україна!