У його історії — віра в себе, професійна цілеспрямованість і чітке розуміння, навіщо потрібна вища технічна освіта. Метінвест Політехніка стала для нього не лише вишем, а й опорою. Гнучкість навчального процесу, підтримка викладачів і реальні практики на підприємствах Групи Метінвест допомогли втриматися на плаву навіть тоді, коли життя розривало звичні орієнтири.

 

— Романе, ви евакуювалися з Покровська через війну. Та життєві складнощі не зупинили вас на шляху до мрії — стати металургом. Що вас мотивує?
— Бо мрія — це внутрішній компас. Навіть коли все зовні змінюється, вона тримає тебе на курсі. Для мене металургія — це не просто спеціальність, це шлях, який я сам для себе обрав. І навіть війна не може стерти цю впевненість у собі та своєму майбутньому.

— Що стало для вас аргументом «за» — коли ви обирали для здобуття освіти Метінвест Політехніку?
— Мене переконала практичність: університет не відірваний від життя. Тут не «відсиджуєш пари», а реально готуєшся до професії. Мені ще сподобалося, що тут мислять сучасно — навчання адаптивне, зручне, і ти завжди на зв’язку з викладачами, навіть коли змінюєш місто чи виникають різного роду обставини.

 

— Освітній процес у Метінвест Політехніці адаптовано під студента. Гнучкий графік і онлайн-лекції — це реально працює?
— Це не просто працює — це рятує. Особливо у наш час, коли життя нестабільне. Можеш сам планувати свій день, поєднувати навчання з роботою чи іншими справами. Але це вимагає самодисципліни. Якщо вмієш не «відкладати у довгу валізу» завдання, то усе вдається з успіхом.

— Ви вже студент з досвідом: позаду і сесії, і практики. Що в навчанні вас реально «зачепило»?
— Лабораторно-тренінгові сесії на підприємствах Метінвесту, адже це реальна можливість для нас побачити виробництво зсередини, відчути пульс металургійних процесів. Це не лекція чи теорія, хоча вони теж є важливими. Практика на таких підприємствах, як Каметсталь або ж Запоріжсталь — це реальність, яка тебе втягує. Ти бачиш не просто цифри і теорію, а людей, процеси, вогонь, рух — і розумієш, що це не просто індустрія, це жива система, у якій ти можеш бути важливою частиною.

— А як щодо викликів? Були моменти, коли хотілося здатися?
— Були. І це нормально. Особливо коли на фоні особистих обставин щось іде не так. Але я не з тих, хто здається після першої складності. Якщо вже взявся — треба йти до кінця. Бо я точно знаю, заради чого це все.

 

— Що сказали б школяру, який зараз не впевнений, куди йти далі?
— Не обирайте просто «щось трендове», бо ці тренди мінливі, а інженерія — це справжня класика в професії, а значить — стабільність. Бо в нашому житті без металургії не обходиться жоден день, жоден процес! Обирайте те, що тримає вас усередині. Технічні спеціальності — це про реальні вміння, які завжди потрібні. І якщо хочете бути частиною відбудови України, працювати на перспективу — спробуйте себе тут. Метінвест Політехніка — це хороший старт для тих, хто готовий зростати в професії.

— І насамкінець: ким ви бачите себе за 5 років?
— Професіоналом, якого поважають колеги. Людиною, яка може взяти відповідальність за складний процес. Можливо — наставником для тих, хто тільки починає. І головне — українцем, який свідомо залишився в професії, аби розвивати нашу промисловість навіть у найважчі часи.