Доповідач звернув увагу на важливість виявлення інтерференцій між деталями, що дозволяє попередити помилки на етапі формування конструкції. Він детально пояснив, як CAD‑системи допомагають знаходити неузгодженості у збірках, показуючи взаємне проникнення елементів, яке може виникати при помилковому компонуванні. Окремий акцент було зроблено на роботі з бібліотекою матеріалів. Як зазначив доповідач, «сучасні програми містять широкий перелік матеріалів - різні марки сталей, пластики, гума, а також деревина, - що відкриває широкі можливості для інженерного моделювання. Завдяки цьому система здатна автоматично розраховувати масу деталі відповідно до її форми та щільності обраного матеріалу».

У межах доповіді був наведений реальний приклад із практики. До викладача звернулися фахівці інженерного відділу з проханням перевірити коректність маси великої деталі за кресленням. Створивши 3D‑модель і застосувавши відповідний матеріал, він отримав розрахункову масу, що дозволило незалежно підтвердити або скоригувати дані, наведені у документації. Така ситуація продемонструвала важливість грамотного цифрового моделювання у виробничих процесах та його значення для перевірки технічних параметрів.

Доповідач також поділився досвідом підготовки моделей до 3D‑друку та особливостями роботи з різними типами пластику. Він зазначив, що створені моделі можуть бути адаптовані під різні технології адитивного виробництва, що робить 3D‑друк зручним інструментом для виготовлення прототипів і функціональних деталей.

Після основної частини студенти поставили кілька запитань, зокрема щодо можливості використання різних матеріалів у моделюванні. Доповідач підтвердив, що система дозволяє обирати широкий спектр матеріалів, а їх фізичні властивості відіграють ключову роль у коректності симуляцій та розрахунків.

Модератором зустрічі виступив керівник гуртку, к.ф.-м.н., доцент, доцент кафедри інформаційних технологій та аналітики даних Костіков О.А.