Студенти Метінвест Політехніки на лекції з експертом вивчали вплив сучасних технологій Індустрії 4.0 на сучасну промисловість

Технічний університет «Метінвест Політехніка», незважаючи на дуже складну ситуацію в Україні, має великі шанси на створення одного з найефективніших інноваційних осередків саме завдяки дуальності і тісної інтеграції виробничників та освітян, – таку думку висловив залучений до освітнього процесу експерт-практик Олександр ПУПЕНА.

Вивчення сучасних технологій автоматизації є одним з «гвинтів» машини прогресу у гірничо-металургійному комплексі. Лекцію на тему переваг концепції Industry 4.0 для майбутніх магістрів та бакалаврів напряму автоматизації у металургії та гірництві провів Олександр ПУПЕНА, доцент кафедри автоматизації та комп’ютерних технологій систем управління НУХТ (м. Київ), програміст PLC, SCADA, IIoT, викладач тренінгових центрів, зокрема Schneider Electric та Festo Didactic.

Студенти вивчали загальний огляд концепції Industry 4.0., обговорювали сутності інновацій, зокрема в контексті автоматизації процесів виробництва на базі Інтернету речей, а також важливість зміни в культурі та організації виробництва. Експерт розповів про зміну парадигми в промисловому виробництві та інфраструктурі, що з одного боку спричинено можливостями сучасних технологій, які прийнято відносити до драйверів Індустрії 4.0, а з іншого боку викликами, що пов’язані з постійними змінами та збільшеними вимогами. Олександр зазначив, що зараз є стійка тенденція до гіперперсоналізації продуктів чи сервісів на основі вимог клієнта, максимізацію ROCE та гнучкість в організації роботи. На його думку, у гірничо-металургійному комплексі такі інноваційні зміни в контексті цифрової трансформації є необхідними, зокрема, це стосується впровадження стимулюючих технологій I4.0. І для цього потрібно формувати чітку цифрову стратегію, розвивати культуру та лідерство у цьому напрямку. Також експерт детальніше розповів про промисловий інтернет речей (IIoT), а саме – хмарні технології, ідентифікації RFID та QR, моніторинг та керування в реальному часі, збір та аналітику отриманих даних тощо. Він зазначив, що завдяки IoT автоматизація виробництва набуває інтелектуальної складової, реагуючи на зміни в реальному часі для досягнення оптимальних результатів.

– Я маю досвід проведення занять як для студентів, так і для професіоналів-практиків, однак цього разу все було інакше. По-перше, матеріал лекції є досить новим, який в такому поданні відсутній у відкритому доступі і має більш оглядовий характер, ніж технічний. По-друге, для технарів, якими на лекції були як викладачі, так і здобувачі, представлення технологій в такому ракурсі є дуже незвичним. Але викладання саме такого роду матеріалу, на мою думку, дає можливість по іншому глянути на виробництво, що і робить можливим зміну парадигми. Так склалося, що відсутність нормального просвітнього матеріалу привело до відношення в Україні до технологій Індустрії 4.0 як до чергового хайпу, а це робить неможливим цифрову трансформацію. Цифровий та зелений перехід можливий тільки через лідерство, а лідери виховуються в процесі саморозвитку та навчання. По-третє, слухачі є виробничниками, на мою думку, саме така аудиторія і є потенційними лідерами змін, і саме вони можуть стимулювати цифрову трансформацію. Адже з одного боку – вони безпосередньо мають відношення до виробництва і відчувають усі «болі», а з іншого – навчаються і можуть отримати необхідні знання в університеті. Дуальність відчувалася у запитаннях і дискусіях: «Яка технологія з І4.0 є основною?», «Чи треба все обладнання об’єднувати в одну мережу», «Чи можна за зміною одного параметру одразу робити готовий якісний продукт?» – все це питання практиків, які мають конкретні потреби в навчанні, – розповів практик.

Також Олександр зауважив, що на його думку, технічний університет «Метінвест Політехніка», незважаючи на дуже складну ситуацію, має великі шанси на створення одного з найефективніших інноваційних осередків саме завдяки дуальності і тісної інтеграції виробничників і освітян.

— У той же час, варто звернути увагу на зміну культури виробництва, що стосується не тільки технарів, а і топ-менеджменту підприємств. За таких змін, наше виробництво стане більш конкурентоспроможним, і я спостерігаю, що Група Метінвест впевнено рухається в цьому напрямку. Як часто це буває, у викладачів після занять з інтенсивним зворотнім зв’язком, на цій лекції я отримав додатковий досвід разом з задоволення від спілкування. Дякую Метінвест Політехніці та персонально Олексію КОЙФМАНУ за можливість поділитися думками та подискутувати на насущні теми, – додав залучений експерт.

Олексій КОЙФМАН, завідувач кафедри автоматизації, електро- та робототехнічних систем у Метінвест Політехніці також зауважив, що вивчення технології промислового інтернету речей відкриває для студентів нові горизонти.

— Включення в освітній процес огляд сучасних технологій автоматизації безпосередньо через досвід залучених практиків, вже має конкретні історії успіху. По-перше, ми створюємо у Метінвест Політехніці відкриту платформу для обговорень, де студенти мають можливість поставити конкретні запитання і одразу отримати відповіді. По-друге, через дискусію, обмін досвідом (наші студенти також є практиками), розгляд конкретних кейсів впровадження тих чи інших технологій автоматизації на виробництві, народжуються інноваційні ідеї щодо операційних покращень, удосконалення процесів автоматизації на підприємстві. Відтак, традиція зустрічей з експертами-практиками продовжуватиметься і надалі.

Студент першого курсу магістратури за напрямом «Інтелектуальні системи управління та робототехнічні комплекси в гірничо-металургійному виробництві» Ігор СТЕБЕЛЬКО, поділився враженнями від лекції з експертом-практиком:

─ Особисто мені сподобався спосіб подачі інформації, ─ лаконічність та візуалізація. Розгляд ключових технологій індустріальної революції 4.0 та цифрової трансформації супроводжувався практичними прикладами як з професійного досвіду лектора, так і прикладами застосування у світовій практиці, обговоренням проблематики та фактичного стану цифрової зрілості на підприємствах України. Мали можливість особисто поспілкуватись з розробником лабораторного практикуму за розглянутою тематикою, яку, до речі, ми зараз проходимо при навчанні. Такі заходи вважаю необхідними, тому що на кожній гостьовій лекції досвідченні викладачі-практики та науковці зі сфери цифрових технологій передають своє бачення та досвід, яке для розширення кругозору здобувачів нашої спеціальності є важливим. На мою думку дуже цікавий та корисний захід

Менеджер академічної групи першого курсу магістратури за освітньої програми «Інтелектуальні системи управління та робототехнічні комплекси в гірничо-металургійному виробництві» Дмитро ЗАБОЛОТНИЙ також додав:

─ До речі, сьогодні перед лекцією, в мене та Ігоря була зустріч з фахівцями-автоматниками «МЕТІНВЕСТ СІЧСТАЛЬ» стосовно визначення тематики кваліфікаційних випускних робіт, яка буде включати вирішення реальних виробничих завдань з автоматизації на гірничо-збагачувальному комбінаті, працівниками якого ми є, для забезпечення підвищення ефективності роботи устаткування. Обговорювали наявні удосконалення, отримали актуальну інформацію про деякі заплановані проєкти модернізації систем автоматизованого управління та пропозицій щодо інших напрямів. Такі зустрічі дають змогу краще розуміти, що потрібно підприємству для підвищення його ефективності та краще побудувати свою роботу над індивідуальним напрямом навчання. В той же час, розглянуті на лекції підходи до цифрової трансформації виробництва надають можливість при удосконаленні конкретних систем контролю та керування використати інновації на кшталт Інтернету речей, хмарних технологій, граничних обчислень, аналіз технологічної інформації тощо.