Захід був організований для здобувачів вищої освіти бакалаврського та магістерського рівня з метою надання уявлення про реальні аспекти диджиталізації виробництва та проблеми, пов’язані зі створенням захищених безпровідних каналів передачі даних й їх відповідності стандарту IEC 62443.

 

Тема лекції — «Цифрова трансформація виробництва. Індустріальна кибербезпека ДСТУ EN 62443. Рішення для об'єктів електропостачання промислових підприємств». 

Лектор підкреслив, що в багатьох випадках як автоматизована система керування технологічними процесами (АСК ТП), так і ІТ-складова підприємства використовують однакову модель безпеки. При цьому така модель, як правило, є простою, доступною й не дорогою в підтримці. Такий підхід дає можливість через корпоративний інтернет-зв’язок впливати на критично важливі операції, піддавати їх додатковим ризикам та створювати загрозу детермінованим вимогам систем керування підприємством у реальному часу. Більш за те, поява вірусів, що націлені винятково на обладнання систем керування (наприклад, ПЛК), доводить складність існуючих загроз й критичну потребу у сучасних методах системної безпеки АСК ТП.

 

 

Матеріал, наданий лектором, торкається актуального питання вартості проєктування, впровадження та підтримки рішень кіберзахисту АСК ТП. Поданий аналіз питання створення таких систем з використанням альтернативних програмно-апаратних рішень, що відповідають наявним вимогам безпеки, діючим стандартам, певним функціонально-вартісним характеристикам, а також можливістю інтеграції в існуючу АСК ТП. Як приклад, лектором досліджена архітектура системи кіберзахисту для об’єктів електроспоживання від Schneider Electric.

 

Протидія спробам несанкціонованого доступу до інформації з боку сторонніх осіб, аналіз погроз інформації та ресурсам, практика використання основних методів, принципів, алгоритмів, систем та засобів здійснення кіберзахисту, можливості запропонованої системи – це не повний перелік питань, що були обговорені на лекції. 

 

Анастасія Рябченко, магістрант другого курсу кафедри АВЕРС:
Відкрита лекція Олега Бондаря залишила позитивні враження завдяки глибокому опрацюванню теми інформаційних стандартів з безпеки. Лектор детально розкрив питання дослідження LTE-модемів і систем мобільного зв’язку, показавши етапи переходу на Wi-Fi-модулі та впровадження апаратних цифрових рішень, що функціонують у режимі реального часу.

Важливо, що особливу увагу було приділено практичним аспектам питання — труднощам, з якими стикалися спеціалісти під час реалізації проєкту, а також досвіду співпраці з компанією Schneider Electric. Лектор пояснив, яке обладнання цієї фірми виявилося найбільш ефективним для вирішення поставлених завдань і до яких результатів дійшла команда.

Загалом лекція вирізняється практичною спрямованістю, демонструє реальні приклади впровадження сучасних технологій і дає цінне розуміння процесів модернізації систем автоматизації з урахуванням вимог безпеки.

 

Максим Антіпов, магістрант першого курсу кафедри АВЕРС:
Не задавався питанням, на скільки критичним на сьогодні є питання захисту інформаційних та виробничих ресурсів підприємства та на скільки радикально змінився підхід до реалізації систем кіберзахисту. Дуже змістовна, практично націлена та актуальна лекція. Приємно розуміти, що з тобою спілкується реальний фахівець-практик! Щиро дякуємо Олегу Володимировичу Бондарю за чергову актуальну лекцію, практичні поради та відкрите спілкування із слухачами!

 

Сагайда П авло Іванович:
Лекція Олега Володимировича Бондаря стала надзвичайно цінним доповненням до нашого курсу з кібербезпеки та захисту даних. Лектор із позиції практика високого рівня дуже чітко показав студентам реальну різницю між теоретичними та реальними підходами до безпеки, розібравши на конкретних прикладах, чому використання однієї й тієї ж простої моделі безпеки для корпоративної мережі та АСУ ТП створює критичні вразливості. Особливо вдалим був акцент на рівнях безпеки SL1–SL4 відповідного стандарту, оцінці ризиків як основі формування вимог та реальному кейсі архітектури кіберзахисту для об’єктів електропостачання. Матеріал був поданий системно, з глибоким технічним зануренням, але водночас доступно навіть для бакалаврів. Така лекція ідеально ілюструє, чому сучасний інженер  зобов’язаний знати індустріальну кібербезпеку не менш ґрунтовно, ніж класичні мережі чи програмування.

Сорокопуд Андрій, студент КН-22-1бак:
Пішов на лекцію Олега Бондаря без особливих очікувань, а вийшов із відчуттям, що нарешті побачив «справжню» інженерію. Після лекції зрозумів, як саме стандарти працюють на практиці: що означають SL-рівні, як правильно робити оцінку ризиків, чому бездротовий зв’язок в цеху — це не просто «зручно», а ще й серйозний виклик для безпеки. Найсильніше вразило, коли лектор показав архітектуру і пояснив, скільки насправді коштує (і чому варте цих грошей) зробити АСУ ТП справді захищеною, а не просто «поставити фаєрвол і забути». Тепер розумію, чому на підприємствах Метінвесту так серйозно ставляться до кібербезпеки — і чому туди хочеться потрапити на роботу. Дуже круто, що у нас бувають такі лектори, які говорять не «з підручника», а з реального виробництва. Це було реально корисно і мотивуюче.