Аспірант Метінвест Політехніки Ігор Навольнєв представив міжнародній науковій спільноті результати спільного дослідження з науковцями університету Вадимом Бурком і Володимиром Кухарем. Роботу виконано за завданням дирекцій з технічного розвитку та з технології і якості Групи Метінвест. Її головна мета − знайти економічно вигідні способи скорочення вуглецевого сліду металопродукції та зменшення платежів за європейським механізмом вуглецевого коригування імпорту (CBAM).

CBAM змінює правила міжнародної торгівлі: для експортерів сталі до ЄС дедалі більшого значення набувають не лише ціна та якість продукції, а й викиди CO₂ під час її виробництва. Але чи завжди заміна природного газу екологічнішим біометаном буде вигідною?

Щоб відповісти на це питання, науковці розробили готову розрахункову модель для бізнесу. Вона враховує ціни на паливо, вуглецеві платежі та регуляторні вимоги. Команда проаналізувала 16 сценаріїв енергетичного переходу на 2026-2034 роки й визначила умови, за яких використання біометану може забезпечити економічну вигоду. Це дозволяє підприємствам заздалегідь оцінювати витрати, порівнювати альтернативи та ухвалювати обґрунтовані рішення щодо декарбонізації.

 

— Ми представили не просто ідею використання біометану, а готовий інструмент для економічних розрахунків. Він допомагає визначити, коли перехід на альтернативне паливо справді вигідний з урахуванням платежів CBAM. Особливо цікаво, що ця проблема актуальна не лише для України. Йорданія та інші країни, які експортують продукцію до ЄС, стикаються з подібними викликами. Тому наше дослідження викликало інтерес і стало приводом для міжнародної дискусії, — розповів Ігор Навольнєв, аспірант Метінвест Політехніки.

Конференцію ICSIE 2026 організував Університет Ярмук за підтримки IEEE − однієї з найавторитетніших міжнародних організацій у сфері інженерії та технологій. Її програма охопила 12 наукових напрямів − від штучного інтелекту до відновлюваної енергетики. Матеріали конференції передбачено до публікації в цифровій бібліотеці IEEE Xplore з подальшим індексуванням у міжнародній наукометричній базі Scopus.

У Метінвест Політехніці переконані: найкращий результат співпраці науки й бізнесу − не просто нові знання, а готові рішення для промисловості. Розроблена модель демонструє, як конкретне завдання підприємств перетворюється на інструмент для управління витратами, оцінювання ефективності декарбонізації та зменшення фінансових ризиків CBAM. І такий досвід може бути корисним не лише українській металургії, а й виробникам інших країн, що працюють на європейському ринку.