Студенти технічного університету «Метінвест Політехніка» з успіхом відпрацювали офлайн-сесію у Кам’янському. 28 майбутніх магістрів зі своїми викладачами протягом тижня слухали лекції, відвідували майстер-класи та виконували лабораторні роботи на виробничих майданчиках Каметсталі. Більшість студентів першого недержавного гірничо-металургійного вишу вже мають досвід роботи на підприємствах Метінвесту і активно ділилися знаннями із колегами-студентами. Тижнева програма офлайнової сесії на Каметсталі додала до цього досвіду чимало нових теоретичних і практичних знань.

Після одноденних лекційних занять студенти, які навчаються за трьома освітніми програмами – «Металургія сталі», «Інтелектуальні системи управління в гірничо-металургійному виробництві» та «Інноваційні технології та системи захисту навколишнього середовища», – взяли участь у майстер-класах, які для них провели провідні спеціалісти та керівники підприємства.

– Під час майстер-класу я намагався пояснити слухачам структуру конвертерного цеху, які саме найсучасніші технології ми використовуємо у виробництві, зокрема у програмному забезпеченні технології сталеваріння, і які питання нам ще необхідно вирішувати. Можливо, ще під час навчання, дипломної роботи або у майбутній кар’єрі хтось зі студентів матиме ідеї та пропозиції з поліпшення цих процесів. Таких спеціалістів ми були б раді бачити на Каметсталі, вони – запорука його розвитку та ефективності, – зазначив заступник начальника конвертерного цеху з технології Каметсталі Микола Недбайло.

Безпосередньо лабораторні заняття проводилися у виробничих підрозділах. Майбутні IT-спеціалісти відвідали стан 400/200 прокатного цеху. За словами завідуючого кафедрою автоматизації, електро- та робототехнічних систем, доцента Олексія Койфмана, основною метою було актуалізувати отримані теоретичні знання в умовах реального виробництва. Насамперед студенти познайомилися із технологією прокатки, що важливо для спеціалістів з автоматизації, а також з апаратним та програмним забезпеченням у їхній практичній дії. Досвідчені спеціалісти цеху допомогли практично розглянути прикладні завдання в умовах реального виробництва. Комунікативний дискурс на тему «Огляд поточного стану та перспектив розвитку автоматизації та диджиталізації виробництва металопродукції» провів для студентів Андрій Голоядов, головний спеціаліст з IT Каметсталі.

– У свій час мені пощастило брати участь у розробці концепції створення технічного університету «Метінвест Політехніка». І вже тоді ми мали чітке розуміння, що найважливішими складовими освітнього процесу повинно бути не тільки надання академічних знань, а й практичних навичок. Однією з основних переваг практики для студентів інженерно-технічних професій є можливість спостерігати, як реально працюють фахівці у даній галузі безпосередньо на виробництві. Це надає студентам унікальну можливість побачити, як теоретичні концепції перетворюються на конкретні продукти, процеси та технології. Вони можуть бачити реальні виклики та проблеми, з якими стикаються фахівці, та вчитися вирішувати їх у практичній роботі. Крім того, практика допомагає студентам розвивати практичні навички, які є важливими для кар’єрного зростання в інженерно-технічній сфері. Вони отримують можливість використовувати різні інструменти, обладнання та програмне забезпечення, що робить їх більш компетентними та готовими до реальних завдань. Група Метінвест зацікавлена у фахівцях високого рівня, тому ми всіляко підтримуємо студентів Метінвест Політехніки і ділимося власним професійним досвідом, – зазначив Андрій Голоядов.

– Прокатне виробництво я побачив вперше – працюю на активі ЗЛМЗ у Кривому Розі. Мій напрям – ремонтно-механічний, тож металургія для мене нова. Дуже цікаво познайомитися, по-перше, з технологією, по-друге, навчитися застосовувати автоматизацію саме в металургії. Управління з комп’ютера роботою нагрівальної печі справило нам мене сильне враження. Це вагомий внесок у багаж моїх знань, – Євген Лактіонов, здобувач освіти в Метінвест Політехніці.

Майбутні інженери-екологи працювали у лабораторії захисту водного та повітряного басейнів коксохімічного виробництва. Власноруч під керівництвом провідних співробітників вони вивчали хімічний склад води, методи та контроль її очищення, відбір, аналіз і розподіл коксового газу. Завершальна оглядова лабораторна робота – усі етапи очищення води та газу на підприємстві.

– Такі роботи завжди результативніші за просто почуте в аудиторії. У майбутньому це допоможе молодим спеціалістам вибирати саме ті технології, які потрібні для ефективного процесу очищення води чи газу, – вважає доктор геологічних наук, професор Дмитро Пікареня.

Катерина Абласьонок, студентка Метінвест Політехніки:
– Було приємно отримати можливість побувати на такому підприємстві. Багато цікавого взнали на майстер-класах, познайомилися з технологією виробництва. Тепер – лабораторія на виробництві, в якій ми ніколи раніше не були. Емоції надзвичайні – самі беремо участь у справжньому аналізі на такому обладнанні. Дуже цікаво і захоплює.

У конвертерному цеху Каметсталі студенти за спеціальністю «Металургія сталі» вперше побачили конвертер та МБЛЗ, візуально познайомилися із технологією.
– Я свого часу працював на Каметсталі, конвертерний цех найсучасніший на діючих українських підприємствах Метінвесту, тому його варто показати майбутнім інженерам, щоб вони могли порівняти для досвіду. Найважливіша частина – робота з приборами, студентам покажуть їхню роботу, дії із показниками. Важливо, щоб вони також побачили увесь цикл, – і сталеваріння, і розливання на МБЛЗ. Це найбільш діджиталізована дільниця, на якій отримують товарний продукт, – вважає доцент кафедри металургії, матеріалознавства та організації виробництва Метінвест Політехінки Максим Штода.

Філіп Харчук, студент Метінвест Політехніки:
– Я працюю на Запоріжсталі і добре знайомий із мартенівською технологією, а от конвертера раніше ніколи не бачив. Технології сталеваріння дійсно різняться, навіть у часі. Мартенівська плавка – сім-вісім годин, залежно від її особливостей. А тут весь цикл від завалки металобрухту і заливання чавуну до готової до розливання сталі – це лише дві години. Сучасно, технологічно. У подальшій роботі буду прагнути сучасніших технологій. Побачене дуже знадобиться в навчанні.